Астрономія
Меню сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Квазари та блазари

Квазар (англ. quasar – квазізоряне джерело радіовипромінювання) – клас небесних об’єктів, які в оптичному діапазоні схожі на зірку, але мають сильне радіовипромінювання і надзвичайно малі кутові розміри (менше 10").

Квазар – це яскравий об’єкт в центрі галактики, який проводить приблизно в 10 трильйонів разів більше енергії в секунду, ніж наше Сонце, і чиє випромінювання дуже мінливе у всіх діапазонах довжин хвиль. По одній з теорій, квазари є галактиками на початковому етапі розвитку, в яких надмасивна чорна діра поглинає навколишню речовину.

Вперше квазари виявили в 1960 році як радіоджерела, співпадаючі в оптичному діапазоні із слабкими зіркоподібними об’єктами. 

В 1963 році голандський астроном Мартін Шмідт довів, що лінії в їх спектрах мають сильне червоне зміщення. Приймаючи, що це зміщення має космологічну природу і підлягає закону Хаббла, вдалося визначити відстань до квазарів.

Оскільки останнім часом прийнято вважати, що джерелом випромінювання є аккреційнний диск надмасивної чорної діри, що знаходиться в центрі галактики, представляється найбільш вірогідним, що червоний зсув викликаний не віддаленням квазарів, а гравітаційним червоним зсувом, який було передбачено А. Ейнштейном при розробці загальної теорії відносності. У такому разі методика визначення відстаней до центрів світимості квазарів звичайним способом може давати абсолютно недостовірні результати.

Дуже складно визначити точне число виявлених на сьогодні квазарів. В опублікованому в 1987 році списку Хьюїтта – Бербріджа число квазарів становило 3594. У 2005 році група астрономів використовувала в своєму дослідженні дані вже про 195 тисяч квазарів.

Найближчий і найбільш яскравий квазар 3C 273 має блиск біля 13  і червоне зміщення z = 0,158 (що відповідає відстані близько 2 млрд. св. р.). Найвіддаленіші квазари, завдяки своїй гігантській світності, що перевищує в сотні разів світність звичайних галактик, реєструються за допомогою радіотелескопів на відстані більше 10 млрд. св. р.

Останні спостереження показали, що більшість квазарів знаходяться поблизу центрів величезних еліптичних галактик.

Квазари порівнюють з маяками Всесвіту. Вони видимі з величезних відстаней (до червоного зсуву z = 6,4), по ним досліджують структуру і еволюцію Всесвіту, визначають розподіл речовини.

Блазари – потужні джерела електромагнітного випромінювання в ядрах деяких галактик, що асоціюються з надмасивними чорними дірами. Вони характеризуються неперервним спектром у всіх діапазонах електромагнітного випромінювання. Для них характерні типові швидкі зміни світності у всіх діапазонах спектру за період у кілька діб.

Свою назву ці об’єкти отримали від змінного джерела BL Ящірки (англ. BL Lacertae), яке раніше вважалося змінною зорею, але потім було ідентифіковане як ядро еліптичної галактики. Спостережувані характеристики таких об’єктів схожі з характеристиками квазарів, що й відображено в назві «блазар».

Основною ознакою блазарів є висока змінність блиску (4 – 5m), значна поляризація випромінювання (30 – 40 %), відсутність у спектрах емісійних ліній. Для блазарів також характерне радіовипромінювання.

Форма входу
Пошук
Copyright MyCorp © 2024Зробити безкоштовний сайт з uCoz