Астрономія
Меню сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Чорні діри з точки зору загальної теорії відносності

Загальна теорія відносності розглядає тяжіння, як прояв геометрії простору. Під геометрією, розуміється предмет, що має справу з виміром довжин і кутів різних фігур у просторі. Та геометрія, яку ми вивчаємо в школі, пов’язана з іменем грецького математика Евкліда, що жив 23 століття тому. Книга Евкліда починається з набору аксіом і потім розвивається вся структура геометрії за допомогою ряду теорем, що засновані на постулатах.

Довгий час математики вважали, що евклідова геометрія єдина у тому розумінні, що не може бути іншої геометрії, що заснована на інших аксіомах. Згодом ряд видатних математиків – Лобачевский, Больян, Гаусс, Ріман – привели приклади нової геометрії, яка логічно побудована.

Ейнштейн в 1915 р. вперше запропонував теорію, в якій геометрія простору і часу, що містить згустки речовини і енергії, була неевклідовою. Ця теорія, що отримала назву загальної теорії відносності, дозволила отримати рівняння, що зв’язують неевклідову геометрію та розподіл енергії. Визначили, що чим сильніша концентрація речовини і енергії в даній області, тим сильніше правила геометрії в цій області відхиляються від евклідових.

Так як теорія Ейнштейна стосується і часу, то змінюється процедура його виміру. Годинник поблизу масивного тіла буде іти повільніше, ніж далі від нього.  

Значення цього бар’єру вперше стало відомим із рівняння Ейнштейна, яке розв’язав Карл Шварцшильд в 1916 р.

Таким чином, в співвідношенні неможливості зв’язку з чорною дірою ця теорія робить ще сильніше твердження. Не тільки світло не може дістатися до зовнішнього спостерігача, але й уповільнення часу на поверхні об’єкта приводить до того, що спостерігач ніколи не доживе до моменту перетворення об’єкта в чорну діру.

Теорії, які були доведені в 60-х роках в рамках загальної теорії відносності Роджером Пенроузом, Стівеном Хоукінгом, Робертом Горохом, стверджують, що ніякі відомі фізичні сили не можуть зупинити колапс об’єкта в точку. В точковому стані густина речовини стає безкінечною. Неевклідова геометрія поблизу колапсуючого тіла набуває більш дивних риси, і не піддається математичному опису. Такий кінцевий стан називають сингулярним, і вважається, що тут настає кінець всього фізичного опису.

Цей стан прихований від людського ока зовнішнього спостерігача. Але для того, хто знаходиться поблизу цього об’єкта кінець стає реальністю. Він наступає досить швидко. Іншими словами, хоча спостерігач зовні знаходиться в невідомості щодо того, що відбувається в чорній дірі, для спостерігача поблизу неї кінець є жорстокою реальністю. 

Форма входу
Пошук
Copyright MyCorp © 2024Зробити безкоштовний сайт з uCoz