Астрономія
Меню сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Походження білих карликів

Відсутність водню в надрах білих карликів дозволяє зрозуміти, як вони виникли. Якби вони народжувалися як зірки головної послідовності з міжзіркової речовини, то вони були б з частиною водню, так як міжзіркове середовище на 70% складається з нього. Повторимо аргументи, які говорять про дефіцит водню всередині білих карликів:

  1. наявність водню призведе до термоядерного горіння при будь-яких масах і до вибуху зірки;
  2. співвідношення маса – радіус задовольняється лише при відсутності водню;
  3. білі карлики не мають водню навіть в атмосфері.

Таким чином, ясно, що білі карлики повинні утворитися із речовини, в якій не можуть проходити ядерні реакції. Отже, один тільки склад білих карликів уже вказує, що вони представляють собою кінцевий продукт еволюції зірок.

Оцінимо, скільки білих карликів можна очікувати в нашій Галактиці. По теорії еволюції в Галактиці повинна згорати приблизно 1 зірка в рік. Вік Галактики оцінюється в 10 млрд. років, і, відповідно, в ній повинно бути 10 млрд. таких зірок. Тобто близько 7% всіх зірок, повне число яких 150 млрд.

Наступний аргумент на користь того, що білі карлики є кінцевий продукт зіркової еволюції, - це швидкість їх просторового руху.

Ще один доказ дає визначення кількості білих карликів в сукупності зірок. Якщо білий карлик – це кінцевий продукт еволюції зірок, то в старих скупченнях повинно бути більше білих карликів, ніж в молодих. Серед найближчих скупчень така тенденція підтверджується. В скупченні Гіади (вік 400 млн. років) відомо близько 20 білих карликів, а в сукупності Плеяди (вік 60 млн. років) – відкритий тільки 1 білий карлик.

Подальший розвиток теорії зіркової еволюції дозволив пояснити ці результати. Після вигорання водню в центральній області зірки її ядро повинно сильно стиснутися з подальшим розігрівом надр. Це відбувається за рахунок гравітаційної енергії, яка перетворюється в енергію хаотичного руху молекул, тобто в тепло. Зовнішні оболонки зірки при цьому розширюються і світність різко росте. Ефективна температура падає. Зірка перетворюється в червоного гіганта. Після згорання гелію відбувається ядерне перетворення в кисень. Зірка стає червоним зверхгігантом. Це зірки дуже великої світності, з густим ядром і розрідженою оболонкою.

Як же утворюються білі карлики? Навколо зірки буде багато викинутої речовини. Утворюються туманності. За 104 років вона стає невидимою. Центральна зірка планетарної туманності є зародженням білого карлика. Але вони можуть утворитися і не проходячи стадію планетарної туманності. Наприклад, в подвійних системах речовина перетікає з однієї зірки в іншу, і білий карлик утворюється без викиду планетарної туманності.

Форма входу
Пошук
Copyright MyCorp © 2024Зробити безкоштовний сайт з uCoz